Global investments in pandemic preparedness and COVID-19: development assistance and domestic spending on health between 1990 and 2026
Angela E MicahKayleigh BhangdiaIan CogswellDylan LasherBrendan Lidral-PorterEmilie R MaddisonTrang Nhu Ngoc NguyenNishali PatelPaola PedrozaJuan SolorioHayley N StutzmanGolsum TsakalosYifeng WangWesley WarrinerYingxi ZhaoBianca S ZlavogCristiana AbbafatiJaffar AbbasMohsen Abbasi‐KangevariZeinab Abbasi-KangevariMichael AbdelmassehDeldar Morad AbdulahAidin AbediKedir Hussein AbegazE S AbhilashRichard Gyan AboagyeHassan AbolhassaniMichael R.M. AbrigoHiwa Abubaker AliEman Abu‐GharbiehMohammed Hussien AdemMuhammad U. AfzalAli AhmadiHaroon AhmedTarik A. RashidBudi AjiHossein AkbarialiabadYibeltal AkelewHanadi Al HamadKhurshid AlamFahad Mashhour AlaneziTurki AlanziMohammed Khaled Al‐HanawiRobert Kaba AlhassanSyed Mohamed AljunidSami AlmustanyirRajaa Al‐RaddadiNelson Alvis‐GuzmánNelson J. Alvis-ZakzukAzmeraw T. AmareEdward Kwabena AmeyawMostafa Amini‐RaraniHubert AmuRobert AncuceanuTudorel AndreiKM ShivakumarFrancis AppiahMuhammad AqeelJalal ArablooMorteza Arab‐ZozaniAleksandr Y. AravkinOlatunde AremuRaphael Taiwo ArulebaSeyyed Shamsadin AthariLeticia Ávila‐BurgosMartin Amogre AyanoreSamad AzariAtif Amin BaigAbere Tilahun BantieAmadou BarrowPritish BaskaranSanjay BasuAbdul‐Monim BatihaBernhard T. BauneZombor BerezvaiNikha BhardwajPankaj BhardwajSonu BhaskarMicheal Kofi BoachieVirgínia BodolicaJoão BotelhoDejana BraithwaiteNicholas J. K. BreitbordeReinhard BusseLucero Cahuana-HurtadoFerrán Catalá-LópezCollins ChansaJaykaran CharanVijay Kumar ChattuSimiao ChenIsaac Sunday ChukwuOmid DadrasLalit DandonaRakhi DandonaAbdollah DargahiSisay Abebe DebelaEdgar Denova‐GutiérrezBelay DesyeSamath D DharmaratneNancy DiaoLinh Phuong DoanMilad DodangehWendel Mombaque dos SantosLeila DoshmangirJohn DubeEbrahim EiniMaysaa El Sayed ZakiMaha El TantawiDaniel Berhanie EnyewSharareh EskandariehMohamad Ezati AsarAdeniyi Francis FagbamigbeEmerito Jose A FaraonAli FatehizadehHamed FattahiGinenus FekaduFlorian FischerNataliya A FoigtKayode Raphael FowobajeAlberto FreitasTakeshi FukumotoNancy FullmanPéter GaálAmiran GamkrelidzeMiguel Ángel García-GordilloMesfin GebrehiwotUrge GeremaMansour GhafourifardSeyyed‐Hadi GhamariReza GhanbariAhmad GhashghaeeAli GholamrezanezhadMahaveer GolechhaDavide GolinelliYitayal Ayalew GoshuGirma Garedew GoyomsaAvirup GuhaDamitha Asanga GunawardaneBhawna GuptaSamer HamidiHarapan HarapanReza HashempourKhezar HayatGolnaz HeidariIleana Heredia-PiClaudiu HerţeliuDemisu ZenbabaKamal HezamYuta HiraikeMbuzeleni HlongwaRamesh HollaMohammad Enamul HoqueMehdi HosseinzadehSorin HostiucSalman HussainOlayinka Stephen IlesanmiMustapha ImmuranaArnaud IradukundaNahlah Elkudssiah IsmailGaetano IsolaLinda Merin JMihajlo JakovljevićMahsa JaliliManthan D JanodiaTahereh JavaheriSathish Kumar JayapalDigisie Mequanint JemereTamás JoóNitin JosephJacek Jerzy JozwiakMikk JürissonBillingsley KaambwaVidya KadashettiRajendra KadelDler Hussein KadirLaleh R. KalankeshRajesh KamathHimal KandelRami S. KantarShama KaranthIbraheem M. KarayeSalah Eddin KarimiBekalu Getnet KassaGbenga A KayodeLeila Keikavoosi-AraniVikash Ranjan KeshriCumali KeskinYousef KhaderMorteza Abdullatif KhafaieHimanshu KhajuriaHamid Reza Khayat KashaniZemene Demelash KifleHan‐Na KimJi‐Hee KimMin Seo KimYoung‐Eun KimAdnan KısaStefan KöhlerFarzad KompaniSoewarta KosenSindhura Lakshmi Koulmane LaxminarayanaAi KoyanagiKewal KrishanDian KusumaJudit LámDemetris LamnisosAnders LarssonSang-woong LeeShaun Wen Huey LeeWei‐Chen LeeYo Han LeeJacopo LenziLee‐Ling LimLászló LorenzoviciRafael LozanoVanessa MachadoFarzan MadadizadehMohammed Magdy Abd El RazekRazzagh MahmoudiAzeem MajeedMohammad‐Reza MalekpourAna Laura MandaBorhan MansouriMohammad Alì MansourniaLG MantovaniCarlos Alberto Marrugo-ArnedoMiquel MartorellAli MasoudElezebeth MathewsRichard J. MaudeEnkeleint A. MechiliEntezar Mehrabi NasabJosé João MendesAtte MeretojaTuomo J MeretojaMohamed Kamal MesregahTomislav MeštrovićAndreea MiricăErkin М МirrakhimovMizan Kiros MirutseMoonis MirzaMohammad Mirza‐Aghazadeh‐AttariNefsu AwokeMarcello MocciaJavad MoghadasiEsmaeil MohammadiMokhtar MohammadiAbdollah Mohammadian-HafshejaniMarita MohammadshahiShafiu MohammedMohammad MohseniAli H. MokdadLorenzo MonastaElías MossialosEbrahim MostafaviHaleh Mousavi IsfahaniChristine Mpundu‐KaambwaShruti MurthyMuthupandian SaravananAhamarshan Jayaraman NagarajanKovin S NaidooMukhammad David NaimzadaVinay NangiaAtta Abbas NaqviBiswa Prakash NayakRawlance NdejjoTrang Huyen NguyenNafise NorooziJean Jacques NoubiapMd Nuruzzaman KhanChimezie Igwegbe NzoputamOgochukwu Janet NzoputamBogdan OanceaFelix Chukwudi AbrahamsAbiola OgunkoyaIn‐Hwan OhOsaretin Christabel OkonjiAndrew T OlagunjuTinuke O OlagunjuBabayemi O. OlakundeAhmed Omar BaliObinna OnwujekweJohn Nelson OpioAdrian OţoiuNikita OtstavnovStanislav S OtstavnovMayowa OwolabiTamás PaliczRaffaele PalladinoAdrian PanăTarang ParekhDeepak Kumar PasupulaJay PatelGeorge C. PattonUttam PaudelMihaela PăunShrikant PawarSimone PernaNavaraj PerumalsamyIonela-Roxana PetcuZahra Zahid PirachaMohsen PoursadeqiyanNaeimeh PourtaheriSergio I. PradaSima RafieiPankaja Raghav RaghavFakher RahimMohammad Hifz Ur RahmanMosiur RahmanAmir M. RahmaniChhabi Lal RanabhatTemam Beshir RaruSina RashediMohammad‐Mahdi RashidiRamin RavangardSalman RawafReza RawassizadehElrashdy M. RedwanRobert C. ReinerAndré M. N. RenzahoMaryam RezaeiNazila RezaeiMavra A RiazJefferson Antonio BuendíaAly M A SaadBasema SaddikSaeid SadeghianMohammad Reza SaebUmar SaeedMaitreyi SahuMorteza SakiNasir SalamHedayat SalariSana SalehiAbdallah M SamyJuan SanabriaFrancesco SanmarchiJoão Vasco SantosMilena M Santric-MilicevicBruno Piassi Sâo JoséYaser SarikhaniBrijesh SathianMaheswar SatpathyMiloje SavicYaser SayadiFalk SchwendickeSubramanian SenthilkumaranSadaf G SepanlouEdson Serván‐MoriNaomi SetshegetsoAllen SeylaniSaeed ShahabiMasood Ali ShaikhMurad Z. ShakhmardanovMohd ShanawazMequannent Melaku Sharew SharewNigussie Tadesse SharewRajesh SharmaMaryam ShayanAziz SheikhSuchitra ShenoyAdithi ShettyPavanchand H ShettyK. M. ShivakumarLuís R. SilvaWudneh SimegnJasvinder A. SinghKuldeep SinghNatia SkhvitaridzeValentin Yurievich SkryabinAnna Aleksandrovna SkryabinaBogdan SoceaYonatan SolomonSuhang SongSimona Cătălina ȘtefanMuhammad SulemanRafael Tabarés‐SeisdedosNathan Y TatVivian Y TatBelay TeferaAleš TichopádRuoyan Tobe-GaiMarcos Roberto Tovani‐PaloneLorainne Tudor CarDerara Girma TufaTommi VasankariMilena VasićDominique VervoortVasily VlassovBay VoLinh Gia VuYasir WaheedRichard G. WamaiCong WangGizachew Tadesse WassieNuwan Darshana WickramasingheSanni YayaArzu YiğitVahit YiğitNaohiro YonemotoMustafa Z YounisChuanhua YuIsmaeel YunusaLeila ZakiBurhan Abdullah ZamanAlireza ZangenehAli Zare DehnaviМихаил Сергеевич ЗастрожинWu ZengZhi-Jiang ZhangLiesl ZühlkeYves Miel H ZuñigaSimon I HayChristopher J L MurrayJoseph L. Dieleman
159
Citation
13
Reference
10
Related Paper
Citation Trend
Abstract:
Summary
Background
The COVID-19 pandemic highlighted gaps in health surveillance systems, disease prevention, and treatment globally. Among the many factors that might have led to these gaps is the issue of the financing of national health systems, especially in low-income and middle-income countries (LMICs), as well as a robust global system for pandemic preparedness. We aimed to provide a comparative assessment of global health spending at the onset of the pandemic; characterise the amount of development assistance for pandemic preparedness and response disbursed in the first 2 years of the COVID-19 pandemic; and examine expectations for future health spending and put into context the expected need for investment in pandemic preparedness.Methods
In this analysis of global health spending between 1990 and 2021, and prediction from 2021 to 2026, we estimated four sources of health spending: development assistance for health (DAH), government spending, out-of-pocket spending, and prepaid private spending across 204 countries and territories. We used the Organisation for Economic Co-operation and Development (OECD)'s Creditor Reporting System (CRS) and the WHO Global Health Expenditure Database (GHED) to estimate spending. We estimated development assistance for general health, COVID-19 response, and pandemic preparedness and response using a keyword search. Health spending estimates were combined with estimates of resources needed for pandemic prevention and preparedness to analyse future health spending patterns, relative to need.Findings
In 2019, at the onset of the COVID-19 pandemic, US$9·2 trillion (95% uncertainty interval [UI] 9·1–9·3) was spent on health worldwide. We found great disparities in the amount of resources devoted to health, with high-income countries spending $7·3 trillion (95% UI 7·2–7·4) in 2019; 293·7 times the $24·8 billion (95% UI 24·3–25·3) spent by low-income countries in 2019. That same year, $43·1 billion in development assistance was provided to maintain or improve health. The pandemic led to an unprecedented increase in development assistance targeted towards health; in 2020 and 2021, $1·8 billion in DAH contributions was provided towards pandemic preparedness in LMICs, and $37·8 billion was provided for the health-related COVID-19 response. Although the support for pandemic preparedness is 12·2% of the recommended target by the High-Level Independent Panel (HLIP), the support provided for the health-related COVID-19 response is 252·2% of the recommended target. Additionally, projected spending estimates suggest that between 2022 and 2026, governments in 17 (95% UI 11–21) of the 137 LMICs will observe an increase in national government health spending equivalent to an addition of 1% of GDP, as recommended by the HLIP.Interpretation
There was an unprecedented scale-up in DAH in 2020 and 2021. We have a unique opportunity at this time to sustain funding for crucial global health functions, including pandemic preparedness. However, historical patterns of underfunding of pandemic preparedness suggest that deliberate effort must be made to ensure funding is maintained.Funding
Bill & Melinda Gates Foundation.Keywords:
Preparedness
Pandemic
Global Health
A Study on the Prospect of Fabric Sofa Pattern Design after COVID-19 -Focusing on Expert Interviews-
2019년 말부터 이어져 나가고 있는 COVID-19의 영향으로 거주공간의 기능 및 인식 변화로 인해 가구 및 소파에 대한 관심이 점차 높아지고 있으며, 애완동물을 키우는 가구 수가 급격히 증가함에 따라 신소재를 활용한 패브릭 소파에 대한 필요성이 점차 대두되고 있다.BR 본 연구의 목적은 COVID-19로 인한 거주공간의 기능 및 인식이 변화함에 따라 거실공간의 큰 부분을 차지하고 있는 소파 중에서도 전문가들을 통한 패브릭 소파의 패턴디자인 변화 가능성 연구를 통해, 앞으로의 국내 패브릭 패턴 소파에 관한 전망을 알아보기 위한 것이다.BR 연구방법 중 이론적 연구는 국내외 선행연구 논문 및 학술 발표 논문, 가구 잡지 국내외 전문서적 등의 문헌연구와 가구 박람회 자료, 관련 기사 및 인터넷 사이트 등을 통해 조사, 연구하였다. 전문가 인터뷰는 패브릭 패턴소파의 전망과 가능성의 분석을 위해 2020년 3월 1일에서 7월 31일까지 우리나라 대표적 가구 업계 실무책임자 3명을 대상으로 1:1 심층 인터뷰를 시행하였으며, COVID-19를 시점으로 1단계는 COVID-19 이후 패브릭 패턴 소파 변화 및 대응, 2단계는 앞으로 패브릭 패턴 소파 전망 및 가능성의 단계별 흐름을 통해 국내 패브릭 소파의 현황과 전망을 조사하였다.BR 그 결과 앞으로의 시대별 가구디자인 핵심 변화요인 및 패브릭의 변화가능성 방향에 대한 결과는 다음과 같이 정리된다. 첫째, 소비자들은 패턴의 장르에 구애받지 않고 자신의 공간에 차별성을 더하길 원할것이며 수공예적 패턴디자인을 적용하여 소파의 가치를 높일 수 있는 방법이 다양해질 것이다. 둘째, 인체에 해롭지 않은 오가닉 패브릭과 미세먼지의 취약점을 보완한 친환경적 패브릭 소파를 요구할 것이다. 셋째, 실용성 및 세탁의 용이성을 겸비한 패브릭이나 고기능의 다양한 기능성이 내재 된 소파를 원할 것이다. 넷째, 가죽소파에 익숙해진 소비자들이 패브릭 소파에 쉽게 접근할 수 있도록 해야 한다. 다섯째, 앞으로는 감성형 소파를 기본으로 테크놀로지형, 엔터테인먼트형, 융합형 소파가 유행할 것이다. 여섯째, 보편적인 솔리드 무지 직물 소파보다는 다른 제품과의 차별성을 가진 패턴을 활용해 주목성을 지닌 패브릭 소파나 소재에 차별성을 둔 제품이 유행할 것이다.BR COVID-19의 영향이 계속되고 있는 현시점에서 비추어 볼 때 앞으로 국내 패브릭 패턴 소파 시장은 가능성을 충분히 가지고 있다. 가죽 소파나 솔리드 무지직물에만 한정되었던 소파의 유형에서 벗어나 패브릭 패턴 소파는 COVID-19를 통한 집에서의 격리 생활이 일상이 된 현 시점에서 우수한 품질과 차별화된 전략의 패브릭 패턴디자인 소파의 연구는 충분히 의미있다고 사료된다.
2019-20 coronavirus outbreak
Cite
Citations (0)
2019-20 coronavirus outbreak
Cite
Citations (0)
Objectives: The global response to COVID-19 inherited a long history of preparedness features pertaining to various threats, including bioterrorism, (re)-emerging infectious diseases, and pandemics. We describe the evolution of pandemic preparedness frameworks, before and after the COVID-19 pandemic. Methods: We conducted an integrative literature review of publicly available documents, including grey and scientific literature, on pandemic preparedness frameworks. We relied on social science literature as a main source and used search keywords: pandemic preparedness, H1N1, COVID-19, “whole-of-society”/“whole-of-community.” Results: The H1N1 pandemic (2009–2010) tested pandemic preparedness frameworks. Lessons-learned reports concluded that the global H1N1 response were too strong and unnecessarily alarming. Such critiques, pandemic fatigue, and budgetary cuts post-2008 explain lack of preparedness for COVID-19. Critiques culminated in a shift towards a “whole-of-society” approach to health crises, although its uptake has not been ideal. Conclusion: Traditional preparedness regime limits arose again during the COVID-19 pandemic. The “whole-of-society” approach was not fully deployed in COVID-19 responses. A “whole-of-organizations” approach could be designed, ensuring that countries consider local organizations’ potential to partake in containing infectious disease and counter undesirable side-effects of non-pharmaceutical measures.
Preparedness
Pandemic
Grey Literature
Cite
Citations (7)
본 연구는 COVID-19와 같은 신종전염병으로 인한 일상생활, COVID-19에 대한 인식, 심리 · 감정 태도의 변화에 대하여 알아보고자 하였다. 연구 데이터는 한국언론진흥재단에서 전 국민 만 19세 이상 성인 1,000명을 대상으로 2022년 8월 21일~9월 4일까지 온라인 설문 조사한 “COVID-19 이후 국민의 일상변화” 자료에서 서울 · 경기 · 인천지역 성인 512명을 추출하고 성별을 기준으로 분석하였다. COVID-19로 인한 가계 경제의 변화에서 COVID-19로 인하여 남·여 모두 가계 경제가 어려워졌고, 월수입도 감소했다고 응답하였다. COVID-19 종식 후 변화될 생활상태 변화는 건강관리 및 개인위생은 COVID-19 전보다 관리를 증가한 상태로 유지할 것이라 하였다(p =.026). COVID-19 발생이 개인에게 미치는 영향력에서 COVID-19 관련 허위정보 및 오정보를 남성이 여성보다 잘 구별한다고 인식하였다(p =.001). COVID-19로 인한 심리감정 상태는 “불안 두려움(p .001)”, “무기력감 또는 좌절감(p .001)”, “짜증 또는 화(p =.029)”, “걱정 또는 스트레스(p .001)”, “외로움 또는 우울(p .001)”에서 남성보다 여성이 높게 나타났다. 결과적으로 COVID-19의 종식보다는 “위드-코로나”를 준비해야 한다고 생각하는 시점에서 조만간 우리가 맞게 될 “위드-코로나”에 대한 억눌리고 하지 못했던 것들에 대한 폭발적 발산이 아닌 체계적으로 준비된 “위드-코로나”를 맞이해야 앞으로 발생하는 신종전염병과 같은 재앙에 대비할 수 있을 것이라 생각한다.
2019-20 coronavirus outbreak
Cite
Citations (1)
Цель – выявить эпидемиологические особенности формирования очагов COVID-19 с распространением в организованных коллективах Хабаровского края в период с апреля по сентябрь 2020 г.
Материалы и методы. В период наблюдения зарегистрирован 31 эпидемический очаг с массовым распространением CОVID-19 в организованных коллективах Хабаровского края. При проведении эпидемиологического анализа учитывался вклад групповой заболеваемости в общую заболеваемость COVID-19, индекс очаговости (среднее число заболевших в очаге), показатели первичной и вторичной (среди контактных лиц) заболеваемости в организованных коллективах в расчете на 1000 лиц, общавшихся в очаге, удельный вес клинических форм инфекции COVID-19, в том числе в зависимости от типа эпидемического очага. Статистическая обработка данных проводилась с использованием методов непараметрического анализа в программе STATISTICA 6.0. На основе установленных критериев активности эпидемического процесса (ЭП) осуществлялась оценка эпидемической значимости различных типов очагов групповой заболеваемости. Для присвоения ранговых номеров критериев применены методики Хи-квадрата Пирсона, Хи квадрата Пирсона с поправкой Йейтса, в отношении средней длительности существования очага использован метод Манна-Уитни.
Результаты и обсуждение. Самая высокая степень активности ЭП наблюдалась при формировании очагов групповой заболеваемости COVID-19 в социальных стационарных учреждениях, которая проявилась наибольшим (средним на 1 очаг) числом заболевших/инфицированных COVID-19, самыми высокими показателями общей и вторичной (то есть среди контактных в очагах) заболеваемости инфекцией и наибольшей длительностью активности ЭП в очагах. К критериям несколько меньшей, но достаточно существенной активности ЭП в очагах, сформированных в медицинских организациях, следует отнести высокий уровень общей заболеваемости COVID-19, приходящийся в среднем на 1 эпидемический очаг, регистрацию заболеваемости среди контактных с первично заболевшими лицами, наличие летальных исходов среди заболевших в очагах, а также большой вклад медицинских работников в общую групповую заболеваемость COVID-19, зарегистрированную в лечебно-профилактических учреждениях края. Меньшая степень активности ЭП COVID-19 выявлена в очагах групповой заболеваемости, зарегистрированных на крупных промышленных предприятиях и в образовательных организациях, для которых оказались не характерными случаи заболеваний среди контактных лиц и летальные исходы среди инфицированных в очагах. Статистически значимо наиболее высокий удельный вес острых респираторно-вирусных инфекций в структуре лиц, заболевших COVID-19, оказался свойственным для очагов с распространением в образовательных коллективах.
Заключение. На основе представленных критериев активности ЭП может быть использован дифференцированный подход к проведению мер профилактики в очагах групповой заболеваемости COVID-19. В коллективах с высоким риском распространения COVID-19, в которых вероятность возникновения вспышечной заболеваемости особенно велика, наиболее оправдан усиленный комплекс постоянно действующих упреждающих мер профилактики новой коронавирусной инфекции.
2019-20 coronavirus outbreak
Pandemic
Cite
Citations (0)
Russian Abstract: Рассмотрены педагогические условия формирования готовности будущего учителя к инновационной деятельности, обеспечивающие эффективность образовательного процесса вуза, качества подготовки выпускника. Выявлены содержательные характеристики готовности к инновационной деятельности.English Abstract: This article discusses the problem of pedagogical conditions of formation of future teachers’ preparedness to the innovative activity; they provide the efficiency of educational process of university and the quality of preparedness of future teachers. The content characteristics of teachers’ preparedness to innovative activity are identified.
Preparedness
Cite
Citations (0)
Despite the impact of the COVID-19 pandemic on the clinical practice and academia, we are pleased to release the current issue of Ibnosina Journal of Medicine and Biomedical Sciences on time and with the usual blend of stimulating subjects for a wide range of readers with varying interests. We do hope it benefits the readers of the journal, both researchers and practicing clinicians.
Pandemic
2019-20 coronavirus outbreak
Coronavirus Infections
Betacoronavirus
Cite
Citations (0)
We highlight in this short article the side-effects of COVID-19 pandemic on the management of non-COVID patients, with potential detrimental and irreversible complications. We thus propose adjusted strategies to deal with both COVID and non−COVID patients.
2019-20 coronavirus outbreak
Pandemic
Cite
Citations (19)
Вступ. У статті наведено огляд наукової літератури щодо біохімічної ролі двох молекул, таких, як молекулярний водень та оксид азоту, насамперед при COVID-19 – вірусній інфекції, яка може бути летальним захворюванням для людей з ослабленим імунітетом. Результати численних доклінічних та клінічних досліджень продемонстрували, що газоподібні молекули (молекулярний водень та оксид азоту) мають антиоксидантні, протизапальні й імуномодулюючі переваги. Незважаючи на те, що оксид азоту може безпосередньо знешкоджувати патогени, чим розкриває свою визначальну роль для імунної функції, оскільки може інгібувати реплікацію вірусів, він здатний також спричинювати летальне ураження клітин за стресових умов, зокрема при COVID-19. На відміну від оксиду азоту, молекулярний водень має дуже високий ступінь безпечності, допомагає регулювати вироблення оксиду азоту, його метаболізм і послаблює його шкідливий вплив. На сьогодні ще не розкрито всіх точних молекулярних механізмів молекулярного водню, проте вже відомо, що він забезпечує ряд захисних ефектів, модулює передачу сигналу, впливає на експресію генів та змінює каскади білкового фосфорилювання. Через ці доведені ефекти молекулярного водню можна однозначно кваліфікувати його як оптимальну терапію проти COVID-19 та подібних захворювань. Обидві молекули (молекулярний водень та оксид азоту) використовують у доклінічних і клінічних випробуваннях для розкриття біохімічних та патогенетичних механізмів взаємодії при різних патологічних процесах, у тому числі й при COVID-19.
Мета дослідження – проаналізувати сучасні літературні джерела про вплив молекулярного водню та оксиду азоту на запобігання поліорганній недостатності при COVID-19.
Висновки. Збільшення кількості досліджень дає підстави сподіватися, що в майбутньому результати представлених досліджень матимуть практичне застосування у клінічній медицині. На сьогодні ще необхідно з’ясувати механізми позитивного впливу молекулярного водню при різних патологічних станах, у тому числі при COVID-19. Тому дослідження мають актуальний характер і будуть продовжені.
2019-20 coronavirus outbreak
Betacoronavirus
Cite
Citations (1)
Введение. Хроническим заболеваниям легких с начала пандемии COVID-19 уделяется большее внимание из-за общих с новой коронавирусной инфекцией органов-мишеней. В связи с этим можно предположить, что пациенты с респираторными заболеваниями в сочетании с COVID-19 имеют высокий риск тяжелых обострений заболевания и тяжелого течения COVID-19. Особую опасность представляет развитие инфекции COVID-19 у больных ХОБЛ, так как эти пациенты чаще имеют сопутствующие заболевания, относятся к старшим возрастным группам и имеют выраженные нарушения легочной функции (Арутюнов Г.П., Тарловская Е.И., Козиолова Н.А., Белевский А.С. и др., 2020). Мало доказательств того, что пациенты с бронхиальной астмой подвергаются повышенному риску заражения COVID-19 или более тяжелому течению заболевания (Lui S., Zhi Y., Ying S., 2020), однако такое сочетание, по некоторым данным, часто приводит к госпитализации по поводу обострения астмы (Abrams Е., Jong G., Yang C., 2020). У пациентов с интерстициальными заболеваниями легких (ИЗЛ), особенно с большими фиброзными изменениями и низкими функциональными показателями, наблюдается более тяжелое течение заболевания и более высокий риск смертности от COVID-19 (Drake T., Docherty A., Harrison E., Quint J., 2020). По данным некоторых исследований, пациенты с саркоидозом легких, особенно те, кто принимает иммуносупрессивные препараты, подвергаются повышенному риску заражения COVID-19 (Baughman R., Lower E., Buchanan M., Rottoli P., 2020). В настоящее время продолжается изучение особенностей течения ХОБЛ, бронхиальной астмы, ИЗЛ и других респираторных заболеваний в сочетании с COVID-19. На сегодняшний день нет достаточных данных о долгосрочных негативных эффектах влияния COVID-19 на респираторную систему и увеличения темпов прогрессирования хронических легочных заболеваний. В связи с этим проведение исследований, направленных на изучение влияния COVID-19 на течение хронических неспецифических болезней легких, соответствует требованиям времени. Цель исследования: изучить особенности влияния COVID-19 на течение хронических респираторных заболеваний.
2019-20 coronavirus outbreak
Cite
Citations (0)