logo
    Abstract:
    Seven months after the launch of a pilot study to screen newborns for Duchenne Muscular Dystrophy (DMD) in New York State, New York City became an epicenter of the coronavirus disease 2019 (COVID-19) pandemic. All in-person research activities were suspended at the study enrollment institutions of Northwell Health and NewYork-Presbyterian Hospitals, and study recruitment was transitioned to 100% remote. Pre-pandemic, all recruitment was in-person with research staff visiting the postpartum patients 1-2 days after delivery to obtain consent. With the onset of pandemic, the multilingual research staff shifted to calling new mothers while they were in the hospital or shortly after discharge, and consent was collected via emailed e-consent links. With return of study staff to the hospitals, a hybrid approach was implemented with in-person recruitment for babies delivered during the weekdays and remote recruitment for babies delivered on weekends and holidays, a cohort not recruited pre-pandemic. There was a drop in the proportion of eligible babies enrolled with the transition to fully remote recruitment from 64% to 38%. In addition, the proportion of babies enrolled after being approached dropped from 91% to 55%. With hybrid recruitment, the proportion of eligible babies enrolled (70%) and approached babies enrolled (84%) returned to pre-pandemic levels. Our experience adapting our study during the COVID-19 pandemic led us to develop new recruitment strategies that we continue to utilize. The lessons learned from this pilot study can serve to help other research studies adapt novel and effective recruitment methods.
    Keywords:
    Pandemic
    2019년 말부터 이어져 나가고 있는 COVID-19의 영향으로 거주공간의 기능 및 인식 변화로 인해 가구 및 소파에 대한 관심이 점차 높아지고 있으며, 애완동물을 키우는 가구 수가 급격히 증가함에 따라 신소재를 활용한 패브릭 소파에 대한 필요성이 점차 대두되고 있다.BR 본 연구의 목적은 COVID-19로 인한 거주공간의 기능 및 인식이 변화함에 따라 거실공간의 큰 부분을 차지하고 있는 소파 중에서도 전문가들을 통한 패브릭 소파의 패턴디자인 변화 가능성 연구를 통해, 앞으로의 국내 패브릭 패턴 소파에 관한 전망을 알아보기 위한 것이다.BR 연구방법 중 이론적 연구는 국내외 선행연구 논문 및 학술 발표 논문, 가구 잡지 국내외 전문서적 등의 문헌연구와 가구 박람회 자료, 관련 기사 및 인터넷 사이트 등을 통해 조사, 연구하였다. 전문가 인터뷰는 패브릭 패턴소파의 전망과 가능성의 분석을 위해 2020년 3월 1일에서 7월 31일까지 우리나라 대표적 가구 업계 실무책임자 3명을 대상으로 1:1 심층 인터뷰를 시행하였으며, COVID-19를 시점으로 1단계는 COVID-19 이후 패브릭 패턴 소파 변화 및 대응, 2단계는 앞으로 패브릭 패턴 소파 전망 및 가능성의 단계별 흐름을 통해 국내 패브릭 소파의 현황과 전망을 조사하였다.BR 그 결과 앞으로의 시대별 가구디자인 핵심 변화요인 및 패브릭의 변화가능성 방향에 대한 결과는 다음과 같이 정리된다. 첫째, 소비자들은 패턴의 장르에 구애받지 않고 자신의 공간에 차별성을 더하길 원할것이며 수공예적 패턴디자인을 적용하여 소파의 가치를 높일 수 있는 방법이 다양해질 것이다. 둘째, 인체에 해롭지 않은 오가닉 패브릭과 미세먼지의 취약점을 보완한 친환경적 패브릭 소파를 요구할 것이다. 셋째, 실용성 및 세탁의 용이성을 겸비한 패브릭이나 고기능의 다양한 기능성이 내재 된 소파를 원할 것이다. 넷째, 가죽소파에 익숙해진 소비자들이 패브릭 소파에 쉽게 접근할 수 있도록 해야 한다. 다섯째, 앞으로는 감성형 소파를 기본으로 테크놀로지형, 엔터테인먼트형, 융합형 소파가 유행할 것이다. 여섯째, 보편적인 솔리드 무지 직물 소파보다는 다른 제품과의 차별성을 가진 패턴을 활용해 주목성을 지닌 패브릭 소파나 소재에 차별성을 둔 제품이 유행할 것이다.BR COVID-19의 영향이 계속되고 있는 현시점에서 비추어 볼 때 앞으로 국내 패브릭 패턴 소파 시장은 가능성을 충분히 가지고 있다. 가죽 소파나 솔리드 무지직물에만 한정되었던 소파의 유형에서 벗어나 패브릭 패턴 소파는 COVID-19를 통한 집에서의 격리 생활이 일상이 된 현 시점에서 우수한 품질과 차별화된 전략의 패브릭 패턴디자인 소파의 연구는 충분히 의미있다고 사료된다.
    2019-20 coronavirus outbreak
    COVID-19 is not the world's first pandemic, not its worst, or likely to be its last. In fact, there have been many pandemics throughout history with lessons for the current one. The most destructive pandemic of all time, at least in terms of the number of people killed in the shortest time, was the "Spanish flu" pandemic of 1918/1919. Why did it happen? What lessons did it teach us? And could it happen again? These questions are addressed in the context of the current COVID-19 pandemic and several other nearly equally devastating pandemics of earlier times
    Pandemic
    2019-20 coronavirus outbreak
    본 연구는 COVID-19와 같은 신종전염병으로 인한 일상생활, COVID-19에 대한 인식, 심리 · 감정 태도의 변화에 대하여 알아보고자 하였다. 연구 데이터는 한국언론진흥재단에서 전 국민 만 19세 이상 성인 1,000명을 대상으로 2022년 8월 21일~9월 4일까지 온라인 설문 조사한 “COVID-19 이후 국민의 일상변화” 자료에서 서울 · 경기 · 인천지역 성인 512명을 추출하고 성별을 기준으로 분석하였다. COVID-19로 인한 가계 경제의 변화에서 COVID-19로 인하여 남·여 모두 가계 경제가 어려워졌고, 월수입도 감소했다고 응답하였다. COVID-19 종식 후 변화될 생활상태 변화는 건강관리 및 개인위생은 COVID-19 전보다 관리를 증가한 상태로 유지할 것이라 하였다(p =.026). COVID-19 발생이 개인에게 미치는 영향력에서 COVID-19 관련 허위정보 및 오정보를 남성이 여성보다 잘 구별한다고 인식하였다(p =.001). COVID-19로 인한 심리감정 상태는 “불안 두려움(p .001)”, “무기력감 또는 좌절감(p .001)”, “짜증 또는 화(p =.029)”, “걱정 또는 스트레스(p .001)”, “외로움 또는 우울(p .001)”에서 남성보다 여성이 높게 나타났다. 결과적으로 COVID-19의 종식보다는 “위드-코로나”를 준비해야 한다고 생각하는 시점에서 조만간 우리가 맞게 될 “위드-코로나”에 대한 억눌리고 하지 못했던 것들에 대한 폭발적 발산이 아닌 체계적으로 준비된 “위드-코로나”를 맞이해야 앞으로 발생하는 신종전염병과 같은 재앙에 대비할 수 있을 것이라 생각한다.
    2019-20 coronavirus outbreak
    Цель – выявить эпидемиологические особенности формирования очагов COVID-19 с распространением в организованных коллективах Хабаровского края в период с апреля по сентябрь 2020 г. Материалы и методы. В период наблюдения зарегистрирован 31 эпидемический очаг с массовым распространением CОVID-19 в организованных коллективах Хабаровского края. При проведении эпидемиологического анализа учитывался вклад групповой заболеваемости в общую заболеваемость COVID-19, индекс очаговости (среднее число заболевших в очаге), показатели первичной и вторичной (среди контактных лиц) заболеваемости в организованных коллективах в расчете на 1000 лиц, общавшихся в очаге, удельный вес клинических форм инфекции COVID-19, в том числе в зависимости от типа эпидемического очага. Статистическая обработка данных проводилась с использованием методов непараметрического анализа в программе STATISTICA 6.0. На основе установленных критериев активности эпидемического процесса (ЭП) осуществлялась оценка эпидемической значимости различных типов очагов групповой заболеваемости. Для присвоения ранговых номеров критериев применены методики Хи-квадрата Пирсона, Хи квадрата Пирсона с поправкой Йейтса, в отношении средней длительности существования очага использован метод Манна-Уитни. Результаты и обсуждение. Самая высокая степень активности ЭП наблюдалась при формировании очагов групповой заболеваемости COVID-19 в социальных стационарных учреждениях, которая проявилась наибольшим (средним на 1 очаг) числом заболевших/инфицированных COVID-19, самыми высокими показателями общей и вторичной (то есть среди контактных в очагах) заболеваемости инфекцией и наибольшей длительностью активности ЭП в очагах. К критериям несколько меньшей, но достаточно существенной активности ЭП в очагах, сформированных в медицинских организациях, следует отнести высокий уровень общей заболеваемости COVID-19, приходящийся в среднем на 1 эпидемический очаг, регистрацию заболеваемости среди контактных с первично заболевшими лицами, наличие летальных исходов среди заболевших в очагах, а также большой вклад медицинских работников в общую групповую заболеваемость COVID-19, зарегистрированную в лечебно-профилактических учреждениях края. Меньшая степень активности ЭП COVID-19 выявлена в очагах групповой заболеваемости, зарегистрированных на крупных промышленных предприятиях и в образовательных организациях, для которых оказались не характерными случаи заболеваний среди контактных лиц и летальные исходы среди инфицированных в очагах. Статистически значимо наиболее высокий удельный вес острых респираторно-вирусных инфекций в структуре лиц, заболевших COVID-19, оказался свойственным для очагов с распространением в образовательных коллективах. Заключение. На основе представленных критериев активности ЭП может быть использован дифференцированный подход к проведению мер профилактики в очагах групповой заболеваемости COVID-19. В коллективах с высоким риском распространения COVID-19, в которых вероятность возникновения вспышечной заболеваемости особенно велика, наиболее оправдан усиленный комплекс постоянно действующих упреждающих мер профилактики новой коронавирусной инфекции.
    2019-20 coronavirus outbreak
    Pandemic
    Despite the impact of the COVID-19 pandemic on the clinical practice and academia, we are pleased to release the current issue of Ibnosina Journal of Medicine and Biomedical Sciences on time and with the usual blend of stimulating subjects for a wide range of readers with varying interests. We do hope it benefits the readers of the journal, both researchers and practicing clinicians.
    Pandemic
    2019-20 coronavirus outbreak
    Coronavirus Infections
    Betacoronavirus
    We highlight in this short article the side-effects of COVID-19 pandemic on the management of non-COVID patients, with potential detrimental and irreversible complications. We thus propose adjusted strategies to deal with both COVID and non−COVID patients.
    2019-20 coronavirus outbreak
    Pandemic
    Citations (19)
    Вступ. У статті наведено огляд наукової літератури щодо біохімічної ролі двох молекул, таких, як молекулярний водень та оксид азоту, насамперед при COVID-19 – вірусній інфекції, яка може бути летальним захворюванням для людей з ослабленим імунітетом. Результати численних доклінічних та клінічних досліджень продемонстрували, що газоподібні молекули (молекулярний водень та оксид азоту) мають антиоксидантні, протизапальні й імуномодулюючі переваги. Незважаючи на те, що оксид азоту може безпосередньо знешкоджувати патогени, чим розкриває свою визначальну роль для імунної функції, оскільки може інгібувати реплікацію вірусів, він здатний також спричинювати летальне ураження клітин за стресових умов, зокрема при COVID-19. На відміну від оксиду азоту, молекулярний водень має дуже високий ступінь безпечності, допомагає регулювати вироблення оксиду азоту, його метаболізм і послаблює його шкідливий вплив. На сьогодні ще не розкрито всіх точних молекулярних механізмів молекулярного водню, проте вже відомо, що він забезпечує ряд захисних ефектів, модулює передачу сигналу, впливає на експресію генів та змінює каскади білкового фосфорилювання. Через ці доведені ефекти молекулярного водню можна однозначно кваліфікувати його як оптимальну терапію проти COVID-19 та подібних захворювань. Обидві молекули (молекулярний водень та оксид азоту) використовують у доклінічних і клінічних випробуваннях для розкриття біохімічних та патогенетичних механізмів взаємодії при різних патологічних процесах, у тому числі й при COVID-19. Мета дослідження – проаналізувати сучасні літературні джерела про вплив молекулярного водню та оксиду азоту на запобігання поліорганній недостатності при COVID-19. Висновки. Збільшення кількості досліджень дає підстави сподіватися, що в майбутньому результати представлених досліджень матимуть практичне застосування у клінічній медицині. На сьогодні ще необхідно з’ясувати механізми позитивного впливу молекулярного водню при різних патологічних станах, у тому числі при COVID-19. Тому дослідження мають актуальний характер і будуть продовжені.
    2019-20 coronavirus outbreak
    Betacoronavirus
    Введение. Хроническим заболеваниям легких с начала пандемии COVID-19 уделяется большее внимание из-за общих с новой коронавирусной инфекцией органов-мишеней. В связи с этим можно предположить, что пациенты с респираторными заболеваниями в сочетании с COVID-19 имеют высокий риск тяжелых обострений заболевания и тяжелого течения COVID-19. Особую опасность представляет развитие инфекции COVID-19 у больных ХОБЛ, так как эти пациенты чаще имеют сопутствующие заболевания, относятся к старшим возрастным группам и имеют выраженные нарушения легочной функции (Арутюнов Г.П., Тарловская Е.И., Козиолова Н.А., Белевский А.С. и др., 2020). Мало доказательств того, что пациенты с бронхиальной астмой подвергаются повышенному риску заражения COVID-19 или более тяжелому течению заболевания (Lui S., Zhi Y., Ying S., 2020), однако такое сочетание, по некоторым данным, часто приводит к госпитализации по поводу обострения астмы (Abrams Е., Jong G., Yang C., 2020). У пациентов с интерстициальными заболеваниями легких (ИЗЛ), особенно с большими фиброзными изменениями и низкими функциональными показателями, наблюдается более тяжелое течение заболевания и более высокий риск смертности от COVID-19 (Drake T., Docherty A., Harrison E., Quint J., 2020). По данным некоторых исследований, пациенты с саркоидозом легких, особенно те, кто принимает иммуносупрессивные препараты, подвергаются повышенному риску заражения COVID-19 (Baughman R., Lower E., Buchanan M., Rottoli P., 2020). В настоящее время продолжается изучение особенностей течения ХОБЛ, бронхиальной астмы, ИЗЛ и других респираторных заболеваний в сочетании с COVID-19. На сегодняшний день нет достаточных данных о долгосрочных негативных эффектах влияния COVID-19 на респираторную систему и увеличения темпов прогрессирования хронических легочных заболеваний. В связи с этим проведение исследований, направленных на изучение влияния COVID-19 на течение хронических неспецифических болезней легких, соответствует требованиям времени. Цель исследования: изучить особенности влияния COVID-19 на течение хронических респираторных заболеваний.
    2019-20 coronavirus outbreak
    Citations (0)