Outcomes of surgical treatment of patients with infratentorial metastatic tumors

Мета: визначити показання до хірургічного втручання та лікувальну тактику при метастатичних новоутвореннях субтенторіальної локалізації. Матеріали і методи. У дослідженні взяли участь 162 пацієнта з метастатичними пухлинами субтенторіальної локалізації. Критерієм залучення в дослідження був вторинний характер неопластичного ураження структур задньої черепної ямки. Тотальне видалення вздовж перифокальної зони росту пухлини проведено 102 (79,7 %) пацієнтам, субтотальне – 9 (7 %), часткове – 8 (6,3 %). У 5 (3,9 %) хворих видалення пухлини поєднували з лікворошунтувальною операцією. В 4 (3,1 %) випадках хірургічна допомога полягала у встановленні лікворошунтувальної системи. Результати. Найчастішими джерелами метастазування в задню черепну ямку були легені (у 42 (32,8 %) хворих), молочна залоза (у 19 (14,8 %)) та меланома (у 15 (11,7 %)). До окремої групи віднесено пацієнтів з невідомим первинним вогнищем (32 (25 %)). Із 43 хворих з відомим катамнезом солітарні метастази мали 37 (86 %), множинні (зокрема суб-супратенторіальні) – 6 (14 %). Середня тривалість життя після операції у хворих із солітарними метастазами становила (8,4 ± 1,5) міс, з множинними (зокрема суб-супратенторіальними) – (5,1 ± 0,8) міс. Тривалість життя більше 1 року зафіксована у 13 (30,2 %) хворих, з них в 1 (2,3 %) з множинними метастазами. Висновки. Пацієнтам з метастатичними пухлинами субтенторіального простору, тяжкість стану яких зумовлена оклюзійною симптоматикою, навіть у разі <70 бала за шкалою Карновського показано проведення хірургічного втручання. Декомпресія задньої черепної ямки з відновленням ліквороциркуляції дає змогу поліпшити стан хворого та провести комбіноване лікування, а отже, продовжити тривалість життя.