Основні аспекти фармакотерапії захворювань гастродуоденальної зони в дітей

Захворювання верхніх відділів шлунково-кишкового тракту є надзвичайно поширеною патологією дитячого віку, яка проявляється запально-ерозивними ураженнями слизових оболонок, викликаючи езофагіт, гастрит, гастродуоденіт, виразкову хворобу шлунка та дванадцятипалої кишки, рефлюксну хворобу. Захворювання може бути викликано багатьма етіологічними чинниками: спадковістю, інфекціями, аліментарними та психоемоційними факторами. Нині Helicobacter pylori вважається найважливішим етіопатогенетичним фактором розвитку запальних змін у слизовій оболонці гастродуоденальної зони. Визнання важливості ролі Helicobacter pylori сприяло створенню багатокомпонентних програм з ерадикації даного мікроорганізму, які стали базисом фармакотерапії захворювань гастродуоденальної зони. Фармакотерапія передбачає призначення антацидів, антисекреторних препаратів, антибіотиків, полівітамінів, спазмолітичних та седативних препаратів. Останніми роками особлива роль надається пробіотиками, у зв’язку з тим, що Helicobacter pylori призводить до порушення мікрофлори товстого кишечника, яке посилюється після перорального прийому антибіотиків. Пробіотики можна призначати з моменту початку ерадикаційної хелікобактерної терапії. Усе перераховане відповідає уніфікованим клінічним протоколам медичної допомоги дітям із захворюваннями органів травлення (наказ МОЗ України від 29 січня 2013 р. № 59).