Терапевтична тактика сімейного лікаря щодо вибору терапії у пацієнтів з артеріальною гіпертензією в поєднанні з гіперурикемією

Більшість пацієнтів з артеріальною гіпертензією в поєднанні з гіперурикемією звертаються за допомогою до сімейного лікаря, який повинен розуміти важливість призначення адекватної антигіпертензивної терапії не тільки для контролю артеріального тиску, а й для контролю рівня сечової кислоти. Мета дослідження – проаналізувати тактику сімейного лікаря щодо вибору терапії у пацієнтів з артеріальною гіпертензією у поєднанні з гіперурикемією на етапі первинної ланки. Здійснювалося соціологічне опитування лікарів загальної практики – сімейної медицини (n=30) за спеціально розробленою анкетою. Було виявлено, що лікарі загальної практики призначають пацієнтам з артеріальною гіпертензією в поєднанні з гіперурикемією основні групи антигіпертензивних препаратів першої лінії, надаючи перевагу препаратам з доведеною гіпоурикемічною дією. Серед сартанів віддають перевагу валсартану і лозартану, інгібіторів АПФ – раміприлу та еналаприлу, антагоністів кальцію – амлодипіну та лерканідипіну, діуретинів – гідрохлортіазиду, який призначають в більшості випадків у складі потрійної антигіпертензивної терапії. Більша частина лікарів (53,3%) призначають інгібітори ксантиноксидази (алопуринол, фебуксостат) при безсимптомній гіперурикемії пацієнтам з артеріальною гіпертензією.