Петля легеневої артерії: діагностика та хірургічне лікування

Мета роботи  — вивчити досвід хірургічного лікування ізольованої та асоційованої з вадами трахеї і серця петлі легеневої артерії, проаналізувати лікувальну тактику, ускладнення та методи їх корекції. Матеріали і методи . Для діагностики використано езофагографію, цифрову субтракційну ангіографію, трахеобронхоскопію та ехокардіографію. Хірургічне лікування застосовували в усіх випадках, незважаючи на вік пацієнтів та асоційовані вади. Результати та обговорення . Протягом 35­річного періоду (1982 — 2017 рр.) 93 пацієнти з різними варіантами судинного кільця були прооперовані в одному центрі. Більшість пацієнтів були раннього віку (n = 75; 80,6 %). З них 8 (8,6 %), які мали петлю легеневої артерії, залучили в дослідження. Один з них мав подвійне судинне кільце, утворене петлею легеневої артерії та подвійною дугою аорти. Вік пацієнтів на момент операції становив від 21 дня до 24 місяців (у середньому (12,9 ± 2,3) доби, медіана 12,5), маса тіла — від 3,7 до 12,5 кг (у середньому (9,6 ± 0,9) кг, медіана 9,3 кг). Четверо пацієнтів мали ізольовану петлю легеневої артерії (перша група), інші четверо — асоційовані вади трахеї або серця (друга група). Асоційовані вади охоплювали повні хрящові кільця трахеї (n = 4), дефект міжшлуночкової перегородки (n = 1), подвійне судинне кільце й тотальний аномальний дренаж легеневих вен (n = 1). Ізольована петля легеневої артерії була коригована доступом через ліву торакотомію без штучного кровообігу. Судинний анастомоз формували за методикою «риб’ячого рота» для запобігання післяопераційному стенозуванню. У випадках асоційованого стенозу трахеї та септального дефекту серця корекцію виконували через стернотомію в умовах штучного кровообігу. Корекцію стенозу трахеї проводили шляхом резекції трахеї або ковзної трахеопластики. У пацієнта з подвійним судинним кільцем та аномальним дренажем легеневих вен корекцію проводили стадійно: процедура Рашкінда, потім роз’єднання подвійної дуги аорти і реімплантація легеневої артерії. Частота виживання в першій групі — 100 %, тоді як у другій групі троє пацієнтів померли, у тому числі пацієнт із подвійним судинним кільцем. Загальна летальність становила 37,5 %. Стеноз судинного анастомозу в одному випадку був коригований балонною дилатацією. Висновки . Ізольована петля легеневої артерії може бути коригована доступом через ліву торакотомію без штучного кровообігу, тоді як у разі асоційованих вад корекцію слід виконувати через стернотомію в умовах штучного кровообігу. Судинний анастомоз за методикою «риб’ячого рота» ефективний у запобіганні стенозуванню. Балонна дилатація стенозованого анастомозу легеневої артерії дає змогу відновити кровообіг лівої легені. Асоційовані вади серця і трахеї істотно підвищують летальність у пацієнтів з петлею легеневої артерії. У разі асоційованих вад серця доцільна симультанна корекція внутрішньосерцевої гемодинаміки та декомпресія респіраторного тракту.