Digitalizacja i upowszechnianie wirtualne zbiorów specjalnych jako forma popularyzacji dziedzictwa kulturowego na przykladzie działalności Biblioteki universyteckiej w Kielcach

Niniejszy referat poświecony jest prawnym aspektom dotyczącym ochrony dziedzictwa kulturowego w Polsce. Omowiono kryteria i tryb przyznawania oraz rozliczania środkow finansowych na nauke i kulture; warunki merytoryczne i formalne, jakie muszą spelniac podmioty ubiegające sie o ministerialne dofinansowanie prac w zakresie ochrony dobr kultury i rozwoju nauki, a w tym kontekście – programy, z ktorych korzysta Biblioteka Uniwersytecka Uniwersytetu Jana Kochanowskiego w Kielcach, realizując zadania w zakresie ochrony i digitalizacji swoich najcenniejszych zbiorow. Nalezą do nich: skladająca sie z ponad 7 000 pozycji kolekcja drukow XIXwiecznych; kolekcja drukow zwartych mającej polskie korzenie rodziny Morrisey z Los Angeles; fragment zachowanych zbiorow Biblioteki Klasztoru Benedyktynow na Świetym Krzyzu oraz archiwum domowe Emila Zegadlowicza. Omowione zostaną cele i etapy kazdego realizowanego projektu, jego rezultaty oraz znaczenie, jakie efekt koncowy bedzie mial dla Biblioteki, dla regionu i szerzej – dla kultury polskiej. This paper is devoted to the legal aspects of protection of cultural heritage in Poland. It discusses the criteria and procedures for awarding and settling funds for science and culture; the substantive and formal conditions that must be met by applicants for ministerial co-financing of works in the field of cultural heritage protection and the development of science, and in this context – the programs used by the University Library of Jan Kochanowski University in Kielce, fulfilling the tasks of protecting and digitizing their most precious resources. These include: a collection of over 7 000 items of 19th-century prints; a collection of prints of the Morrisey family from Los Angeles; fragment of the collections of the Benedictine Monastery Library on the Holy Cross and the home archive of Emil Zegadlowicz. The aims and stages of each project being implemented, its results and significance will be discussed for the Library, for the region andmore broadly for Polish culture. У статті розглядаються правові аспекти охорони культурної спадщини, представлені критерії фінансування і порядок надання та обліку коштів на науку та культуру; умови, які мають бути виконані заявниками для того, щоб претендувати на міністерське фінансування робіт у галузі охорони культурної спадщини й розвитку науки. У цьому контексті розглянуто програми, які використовує Бібліотека Університету Яна Кохановського в Кельце при організації діяльності щодо захисту й оцифрування найцінніших колекцій. Протягом останніх років робота спрямована на захист, опрацювання і оцифрування найцінніших колекцій, які зберігаються у бібліотеці. До них належать: колекція друкованих праць XIX століття (понад 7000 екземплярів); колекція друкованих праць родини Моррісей з Лос Анжелеса, яка має польське коріння; фрагмент збереженої колекції Монастирської бібліотеки бенедиктинців зі Святого Кшижа; приватний архів письменника Еміля Зеґадловича. Крім того, представлено цілі та етапи кожного реалізованого проекту, його результати і головне, значення кінцевого результату для бібліотеки, регіону, і загалом – для польської культури.