The modification of laparoscopic and endovideoscopic extraperitoneal radical prostatectomy

Мета дослідження. Удосконалити методику формування везико-уретрального анастамоза (ВУА) при виконанні ендоскопічної радикальної простатектомії (ЕРПЕ) і оцінити її безпосередні результати. Матеріали та методи. В даному дослідженні оцінені найближчі результати різних способів формування ВУА у хворих локалізованість раком передміхурової залози (n = 101), які перенесли радикальне хірургічне втручання в одному центрі третинного рівня надання медичної допомоги протягом 2015-2016 рр. Хворі були розділені на три групи. У I групу увійшли 24 (23,8%) хворих, які перенесли модифіковану ЕРПЕ. У I групу - 49 (48,5%) хворих, яким проводилося формування ВУА за способом R.F. Van Velthoven. У III групу - 28 (27,7%), у яких формування ВУА проводилося за способом.-U. Stolzenburg. Проаналізовано 75 параметрів (клінічні, біохімічні, патологічні, результати інструментальних досліджень та ін.) По кожному з пацієнтів. Ускладнення розподілені: за кількістю; за ступенем тяжкості відповідно до шкали P.A. Clavien і ін. (2009); за типом по G. Novara і ін. (2010); прогностичні групи формувалися за P.M. Pierorazio і ін. (2013). Дані оброблені методами параметричної та непараметричної статистики (критерій Шапіро-Уілкі, U-критерій Манна-Уїтні, c2 Пірсона, точний критерій Фішера). Результати. Медіана часу катетеризації сечового міхура в групі нового способу формування ВУА становила 7 (7, 10) днів і була на 41,7% менше аналогічного показника в групі однорядного безперервного шва - 12 (10; 14,5) днів (p 0,05). Кількість генітоурінарних ускладнень в групі ЕРПЕ з виконанням запропонованого способу формування ВУА склало 33,3 ± 9,6% і було статистично значимо меншим за аналогічний показник в групі безперервного шва ВУА: 65,3 ± 6,8% (p = 0,013), переважно за рахунок зниження рівня виникнення негерметичність ВУА (p = 0,047) і зменшення частоти післяопераційного нетримання сечі (p = 0,041). Незважаючи на більшу кількість генітоурінарніх ускладнень в групі однорядного шва - 57,1 ± 9,4% статистично групи III і I не відрізнялися (p = 0,102). У всіх групах хворих превалюють «малі» ускладнення по P. A. Clavien, так для групи I цей показник становив 37,5%, для групи II - 75,5% і 64,3% для групи III. У хворих всіх досліджуваних груп в якості супутньої патології переважали захворювання серцево-судинної системи. Висновки. Отримані в результаті цього дослідження дані про зменшення кількості післяопераційних ускладнень при виконанні нового способу формування ВУА при ЕРПЕ свідчать про перспективність подальшого вивчення даної проблеми в аспекті мінімізації ускладнень ЕРПЕ і поліпшення якості життя хворих на рак передміхурової залози.