Вплив строків сівби на динаміку формування листкової поверхні і маси коренеплоду пастернаку посівного (Pastinaca Sativa L.)

Основним завданням, поставленим перед овочівницт­вом, є поліпшення постачання населення свіжою продукцією за рахунок збільшення виробництва і розширення асортименту. Пастернак за об’ємами виробництва поступається іншим овочевим культурам, але є унікальним джерелом вітамінів, легкорозчинних мінеральних солей та ефірних олій. Всі ці компоненти регулюють процеси обміну речовин в організмі людини і вкрай необхідні цілорічно. Необхідність у вивченні широкого діапазону строків сівби (період з 01.04 по 10.06) пояснюється її тривалим періодом і необхідністю вста­нов­лення допустимих строків сівби, які не призводять до істотного зниження врожайності. Актуальність уточнення строків сівби пастер­наку посівного у певних ґрунтово–кліматичних умовах викликане появою нових сортів, концентрацією виробництва, збільшенням посівних площ. Дослідження проводилося у 2015–2016 роках на дослідному полі кафедри овочівництва у НДП "Плодоовочевий сад" НУБіП України, на посівах пастернаку посівного (Pastinaca sativa L.) сорту Стимул. Проведені дослідження показали, що максимальна продуктивність рослин залежить від складових технологій вирощування, особливо від строків сівби, які будуть забезпечувати формування оптимальної пло­щі листків та тривалості її фотосинтетичної активності. Більш пізні строки сівби пастернаку посівного призводять до зменшення темпів росту та розвитку рослин. Це, в свою чергу, має безпосередній вплив на наростання маси коренеплодів.