Центральні механізми організації та реалізації рухів

Запропоновано комплекс методичних пiдходiв для вивчення на бiлих щурах ролі моторної кори, гіпокампу (СА3) у програмуванні рухів та реалізації моторних програм. Проведено аналiз імпульсної активності нейронів моторної кори та гіпокампу в гострому експерименті, а також в умовах вільної поведінки. Встановлені часові закономірності формування стадій успішності досягнення цілі моторногокомпонента оперантногорефлексу в щурів, істотноуточнені причинно-наслідкові відношення змін фізіологічних процесів при засвоєнні нової навички, зокрема виявлено, що під час вироблення рухової навички спочатку (на 5 добу) посилюється надходження пропріоцептивної інформації в моторну кору, виникає синхронізація нейронної активності поля СА3 гіпокампу з початком рухів, а потім (на 8 добу) істотно збільшується успішність рухових реалізацій. Доведено, що на початковій стадії відбувається активація генетичного апарату нейронів моторної кори, посилен- ня експресії білка ранньої відповіді c Fos, що передує покращанню ефективності їжодобувних рухів та не супроводжується значними змінами кількості NO синтезуючих нейронів. Докладно описано організацію комплексу нейронних систем головного і спинного мозку, які залучені до мотиваційних, сенсорних, вегетативних і рухових компонентів формування кортикаль- ної моторної програми оперантного рефлексу, явище спряженої генерації потенціалів дії (ПД) двома близько розташовани- ми нейронами кори великих півкуль (феномен "парних нейронів"). Результати проведеного дослідження розкривають нейронні механізми модифікації рухових програм у моторній корі і можуть бути використані як теоретична основа для методик вироблення нових навичок у фізіології спорту, навчання виконанню професійних рухів, а також для підвищення ефективності відновлювальної реабілітації у неврологічних хворих.