Social protection of childhood in Ukraine: legal provision and current state (on the example of Mykolaiv region)

The article is analyzes the legal support of social protection of childhood in Ukraine, outlines its current state (on the example of the Mykolaіv region), the existing problems in the researched sphere are revealed and the ways of their solution are offered. At the beginning of the study, the essence of the concept of «social protection» and «social protection of childhood» is defined. Different views of scientists on the interpretation of these two concepts are given. The main part of the article is devoted to characterizing the formation of the system of social protection of childhood and its legal support. During the years of Ukraine's independence, a number of international normative legal acts have been ratified, vector laws and other legal documents have been adopted, and the best foreign experience of developed countries in building a modern national child protection system has been studied and applied. Significant measures have also been taken to introduce a proactive social policy in the country with regard to families raising children. Currently the domestic system of social protection of children does not meet all the needs of the population and does not fully fulfill its obligations aimed at ensuring social and legal guarantees of children's rights. The system of institutions of institutional care and upbringing of children is analyzed, and also distribution of children on age, on term of stay in institutions on their care in the Mykolaіv area, etc. is investigated. It has been established that deinstitutionalization aims to introduce changes in the system of child protection, focused primarily on the preservation and support of the family, the best possible protection of the rights and interests of children. Such a policy is a condition for reforms aimed at reducing the level of orphanhood in the country. At the end of the article, it was concluded that comprehensive implementation of the measures will help solve existing problems in the domestic system of social protection of children, coordination and direction actions of all subjects of social work on early detection of family problems, providing families with children comprehensive support and assistance in overcoming difficult life circumstances. У статті проаналізовано нормативно-правове забезпечення соціального захисту дитинства в Україні, окреслено сучасний його стан (на прикладі Миколаївської області), виявлено існуючі проблеми у досліджуваній сфері та запропоновано способи їх вирішення. На початку статті визначено сутність поняття «соціальний захист» та «соціальний захист дитинства», наведено різні точки зору вчених на тлумачення цих двох термінів. Основна частина статті присвячена характеристиці становлення системи соціального захисту дитинства та її нормативно-правового забезпечення. Встановлено, що за роки незалежності України у вирішенні питань соціального захисту дітей ратифіковано низку міжнародних нормативно-правових актів, прийнято векторні вітчизняні закони та інші правові документи, вивчається та застосовується кращий іноземний досвід розвинутих країн світу в побудові сучасної національної системи охорони дитинства тощо. Також вжито суттєвих заходів щодо запровадження в країні проактивної соціальної політики стосовно родин, які виховують дітей. При цьому з’ясовано, що наразі вітчизняна система соціального захисту дітей не відповідає всім потребам населення країни та повною мірою не виконує взяті на себе зобов’язання, спрямовані на забезпечення соціально-правових гарантій прав дітей. Проаналізовано систему закладів інституційного догляду та виховання дітей, а також досліджено розподіл дітей за віком, за терміном перебування у закладах по їх догляду в Миколаївській області тощо. Встановлено, що деінституціалізація має на меті запровадження змін у системі захисту дитинства, орієнтованих передусім на збереження та підтримку сім’ї, якнайкраще забезпечення прав та інтересів дітей. Така політика є умовою для проведення реформ, які спрямовані на зменшення рівня сирітства в країні. У підсумку зазначено, що комплексна реалізація запропонованих у статті заходів сприятиме вирішенню існуючих проблем у вітчизняній системі соціального захисту дитинства, координації і спрямуванню дій усіх суб’єктів соціальної роботи на раннє виявлення сімейного неблагополуччя, надання родинам із дітьми комплексної підтримки і допомоги в подоланні складних життєвих обставин.