Особливості взаємовідношень показників оксидативного стресу і ліпідного обміну у хлопців-підлітків при гіпоандрогенії

Мета роботи — вивчити взаємовідношення показників оксидативного стресу і ліпідного обміну у хлопців-підлітків при гіпоандрогенії. Матеріали та методи. Проведено обстеження 29 підлітків 13—18 років з гіпоандрогенією (ГА). Групу порівняння склали 84 хлопців аналогічного віку з нормальним статевим і фізичним розвитком. Визначали концентрацію тестостерону, показники вільнорадикального окиснення, антиоксидантної системи і ліпідного обміну. При статистичній обробці результатів використовували критерії Вілкоксона–Манна–Уїтні, кутового перетворення Фішера й коефіцієнт Пірсона. Результати та обговорення. Встановлено, що більшість хлопців-підлітків із ГА мають дисліпідемію IIа типу, яка при високому рівні оксидативного стресу реєструється в 2,5 разу частіше. Виявлено різні взаємовідношення про- та антиоксидантних систем з показниками ліпідного спектра крові у підлітків із ГА, характер яких залежить від ступеня оксидативного стресу. У хлопців при нормальному (фізіологічному) значенні коефіцієнта оксидативного стресу виявлені множинні міжсистемні взаємозв'язки, що вказують на головну роль системи антиоксидантного захисту в регуляції ліпідного обміну, що свідчить про досить високі компенсаторно-пристосувальні можливості організму для збереження функціонального стану на належному рівні. При збільшенні ступеня окиснювального стресу складаються інші взаємини між дослідженими показниками з підключенням механізмів регуляторного впливу тестостерону і вільнорадикального окиснення. Висновки. При збільшенні ступеня окиснювального стресу виявлений кореляційний зв’язок між показниками вільнорадикального окиснення, антиоксидантної системи і ліпідного обміну свідчить про розвиток дезадаптаційних процесів і є несприятливим прогностичним чинником підвищеного ризику розвитку атеросклерозу і серцево-судинних захворювань, що вимагає своєчасної та ефективної корекції метаболічних змін.