Інтелектуальний капітал в структурі глобальної економіки

У статті досліджено сутність інтелектуального капіталу в постіндустріальній економіці знань. Здійснено методологічну ідентифікацію ключових понять – інтелект, інтелектуальна праця, інтелектуальна діяльність, інтелектуальний продукт, інтелектуальна власність, інтелектуальний ресурс, інтелектуальний потенціал, інтелектуальний капітал. Досліджується феномен глобальної інтелектуалізації економічного розвитку. Показано об'- єктивні тренди еволюції людського капіталу в інтелектуальний Визначено місце інтелектуальної власності в інституційному середовищі економіки знань. Запропоновано еклектичну модель, що характеризує взаємозв’язок людського, соціального, мережевого та інтелектуального капіталів, наведено методи кількісної оцінки останнього. Підтверджено визначальну роль сфери освіти в постіндустріальному суспільстві, виявлено передумови і тенденції формування глобального ринку освітніх послуг та оцінено його структурні особливості. Визначено сучасні дилеми розвитку науки і освіти та здійснено їх багатокритеріальну оцінку. На методологічній основі «потрійної спіралі» Г. Іцковича обґрунтовано модель інтелектуалізації глобального економічного розвитку, в якій взаємодіють, з одного боку, університети, держава та бізнес, а з другого – відкриті наука, освіта та інновації. Досліджено трансформацію університетів як суспільного інституту від традиційних моделей до дослідницьких та підприємницьких. Обґрунтовано глобальну модель інтелектуалізації економічного розвитку, базовану на відкритих науці, освіті, інноваціях. Проілюстровано їхню інтегративну роль в інтелектуальній економіці.