Сучасні зміни світоглядних парадигм на організацію господарської діяльності, трансформація розуміння якості як базової умови стратегічної стабільності, зростання значущості людського чинника у забезпеченні ефективності й результативності господарювання зумовили підвищення уваги науковців до психологічних аспектів управління, зокрема, до застосування когнітивного підходу до управління підприємством. В його основі лежить спроба провести аналогію між підприємством та людиною в частині пізнавальних процесів. В його межах підприємство розглядається як суб’єкт, здатний до запам’ятовування, концентрації уваги, представлення інформації та прийняття рішень. Саме тому головна увага в статті зосереджена на когнітивній компетенції підприємства як його здатності на основі накопичених знань (як «вроджених», закладених засновниками і власниками підприємства (нативіські знання), так і закріплених через отриманий в процесі діяльності досвід (емпіричні знання)) сприймати найслабкіші зміни зовнішнього середовища, для забезпечення стабільного й стійкого розвитку шляхом удосконалення існуючих або створення нових конкурентних переваг, а, отже, для розвитку власних когнітивних властивостей на майбутнє. В статті також запропоновано авторське бачення когнітивного менеджменту як механізму формування когнітивної компетенції, в основі якого вбачається, окрім здатності підприємства навчатися, ще й його спроможність забезпечити власний розвиток через забезпечення відповідності створеної конкурентної переваги вимогам або очікуванням ринку. Обґрунтовано відмінність понять «організація, що навчається» та «організаційне навчання». Перше поняття розуміється як інститут, а друге – як процес. Проте, визначено, що ці поняття не є антагоністами. Доведено, що когнітивні властивості стратегічної компетенції підприємства утворюються й розвиваються в межах навчання за циклом емпіричного навчання Д. Колба. Визначено її місце у забезпеченні ефективності стратегічного управління.
Voltage breakdown is a strongly localized phenomenon in random‐microstructure composites because the different dielectric constants of metal and polymer matrix turn a uniform external field across the structure into spatially non‐uniform local fields. The authors show that rather small computer models are sufficient to extract reliable estimates for the breakdown fields in lab‐scale samples. The Figure shows a cut through a periodic unstructured mesh of a Monte Carlo model with 27 spheres.
Finite element numerical simulations have been carried out to demonstrate that by the dispersing of a small amount of exfoliated muscovite mica platelets in a solid polymer one can considerably reduce and even match the thermal expansion coefficients of metal and polymer components of hybrid polymer–metal structures. In practice, such mismatch reduction may lead to the extension of the service life of hybrid polymer–metal structures. Computer models comprised of a random dispersion of fully aligned round muscovite mica platelets have been studied. It was found that the decrease of the thermal expansion for such nanocomposites is controlled by the product of the aspect ratio and the volume fraction of the mineral platelets, and that the dependence can be accurately described by a stretched exponential master curve, thus considerably facilitating the task of designing mica–polymer nanocomposites with tailored thermal expansion.
The role of data in the formation of an argument]The article is devoted to identifying the role of the argumentative function of data in the process of argumentation, as well as to the correlation between the lexical manifestation of data and the type of an argument.The significance of data in the argument structure is determined by their explicit status: argumentation does not take place if arguments are not provided in support of thesis.In the article, the importance of data is also demonstrated by comparing the frequency of allegorical phraseological units, which are analyzed as lexical manifestation of data, in argumentative functions that make up the procedural component of an argument, which is responsible for the provability of thesis.Analyzing the relationship between the lexical manifestation of data and the type of an argument, the authors conclude that in the vast majority of cases data expressed by allegorical phraseological units is part of arguments appealing to pathos.The authors believe that this is due to the semantics of allegorical phraseological units that express speaker's attitude to the named reality.
