Мета - здійснити огляд ринку насіння овочевих і баштанних культур, встановити основні проблеми його розвитку в сучасних умовах; визначити напрями стабілізації та підвищення ефективності функціонування насіннєвого підкомплексу та розробити науково обґрунтовані пропозиції щодо розв’язання проблем розвитку та забезпечення ефективності виробництва насіння в Україні. Методи. У процесі дослідження використано такі методи: діалектичний (пізнання процесів і явищ); монографічний (аналіз сучасного стану та перспективи розвитку виробництва насіння); порівняльного аналізу (аналіз проблем розвитку галузі); абстрактно-логічний (узагальнення та формулювання висновків). Результати. У статті розглянуто ринок насіння овочевих та баштанних культур, визначено основні проблеми його розвитку в сучасних умовах; визначено напрями стабілізації та підвищення ефективності функціонування насінницького підкомплексу та розроблено науково обґрунтовані пропозиції щодо вирішення проблем розвитку та забезпечення ефективності виробництва насіння в Україні. Проведено аналіз сучасного стану та перспектив насінництва в Україні, визначення потенціалу виробництва сортового насіння та садивного матеріалу та наявності таких сільськогосподарських виробників, підходи до оцінки ефективності насінництва овочевих і баштанних культур. Окреслено перспективні шляхи прискорення розвитку організації ринку насіння та садивного матеріалу в Україні. Практичне значення. Теоретико-методичні положення щодо розвитку насінництва в Україні отримали подальший розвиток, що прискорить міжнародне співробітництво для виробництва нових високоврожайних та якісних сортів вітчизняної селекції та підвищить ефективність насінництва. Висновки. В умовах всебічного врахування сучасних засад ринкової економіки, вступу України до ЄС, докорінно змінюються основні підходи щодо перспективи розвитку вітчизняного насінництва. Гостро назріло питання перерозподілу ринку насіння овочево-баштанних культур та овочевої продукції для збереження вітчизняного генофонду. Тому в умовах військової загрози, як ніколи, постало питання про гарантію продовольчої безпеки, збереження в повному обсязі насіннєвого фонду для забезпечення повноцінної діяльності компанії в Україні. Також, виходячи з того, що весь сектор, включно із виробниками та державними органами, працює над розробкою нових моделей процесу створення додаткової вартості, формування системи сплати роялті - питання щодо порядку денного не лише галузі насінництва в Україні, а й для українського АПК. Ефективне вирішення проблем овочівництва можливо лише у зменшенні його ресурсо- та енергоємності, впровадження перспективних сортів і гібридів овочевих та баштанних рослин інтенсивного типу, технологій, сучасної техніки, поєднання інтересів науки й практики через потребу ринку. Вирішення цих проблем дасть можливість налагодити міжнародне співробітництво України із закордонними країнами у виробництві насіння та садивного матеріалу, сприятиме залученню додаткових інвестиційних коштів для підтримки та розвитку вітчизняної селекції.
Purpose. To overview the onion production in Ukraine and the world, to highlight major challenges and ways of further efficient development of this segment in the vegetable market under integration processes. Methods. Dialectical method of cognition to review scientific publications, mathematical-statistical, grouping, analysis of statistical series, abstract/logical reasoning. Results. The current onion production in Ukraine was considered. The portion of this crop in the total agricultural areas and gross production of vegetables was determined; data on the distribution of onion production by natural and climatic zones of Ukraine and farm categories are summarized. Factors that inhibit the efficient development of this segment of the vegetable market were identified; they include: outdated technologies; few or no innovations; few processing, packing, and storing facilities; lack of professional branding and effective infrastructure; underdeveloped agrologistics; non-compliance of domestic vegetable products with European standards. The general strategy and priority directions of scientific support for further onion production in the context of integration processes were outlined. Conclusions. As the population’s material well-being improves, the food basket composition changes in favor of vegetables, including onions, and their consumption rises. Along with the expediency of the maximum use of the existing natural and economic potentials for onion production, one should be guided by this waymark when justifying further development of the vegetable industry in Ukraine. Further development of the onion production in Ukraine must be directed towards high-intensity production based on new high-yielding varieties and hybrids, with high palatability, and towards scientific support for the production. At the same time, in the future, technical re-equipment of the vegetable industry, development of information support systems, creation of marketing services, and development of market infrastructure are necessary.
Актуальність. Питання аналізу ефективності інноваційних технологій в овочівництві, можливих проблем і перспектив адаптації новітніх зональних техніко-технологічних рішень щодо виробництва овочевої продукції в сучасних умовах є достатньо актуальними в сучасних умовах функціонування аграрної сфери. Мета – аналіз стану галузі, здійснити прогноз розвитку овочівництва на перспективу та навести результати досліджень впровадження інноваційних рішень в овочівництві. Методи. Методологічною базою дослідження стали наукові праці із проблем формування та функціонування овочевого ринку. Використовувалися методи: групування, монографічний, систематизування. Результати дослідження. У статті здійснено аналіз сучасного стану виробництва овочів в Україні, встановлено основні проблеми його розвитку в сучасних умовах. На підставі досліджень проаналізовано стан галузі, здійснено прогноз розвитку овочівництва України та наведено результати досліджень з розробки та удосконалення зонально адаптованих технологій вирощування овоче-баштанної продукції. Встановлено доцільність використання запропонованих інновацій, визначено їх привабливість та ефективність для конкретних умов виробництва з метою підвищення науково-технічного прогресу в АПК. Встановлено, що впровадження зонально адаптованих рішень в овочівництві дозволить вирішити питання економічної самостійності окремих регіонів, продовольчої безпеки громад, підвищити рівень координації системи дій органів управління, суб’єктів господарювання, науковців та інвесторів на засадах сталого розвитку в умовах військової агресії, або післявоєнного відновлення країни. Висновки. Подальший розвиток овочівництва необхідно спрямовувати на впровадженні у виробництво науково-обгрунтованих зональних ресурсозберігаючих технологій вирощування овочевих культур, що сприятиме ефективному формуванню та функціонуванню галузі овочівництва, сталому його розвитку, удосконаленню та укріпленню самозабезпечення регіональних овочевих ринків, дозволить вирішити питання економічної самостійності окремих регіонів, підвищити рівень координації системи дій органів управління, суб’єктів господарювання, науковців та інвесторів на засадах кооперації та сталого розвитку в умовах післявоєнного відновлення країни.
Мета. Здійснити маркетинговий огляд ринку зеленних культур в Україні, проаналізувати канали продажу цього виду продукції, експертно-імпортні операції, встановити основні проблеми та визначити напрями підвищення ефективності у перспективі. Результати. Проведено маркетинговий аналіз ринку зеленних культур, проаналізовано експертно-імпортні операції та канали продажу цього виду продукції, ранжування і групування основних видів овочевих і баштанних культур в Україні запоказником валового виробництва. Наукова новизна полягає у тому, що для вивчення ставлення споживачів до зеленної овочевої продукції проведено соціологічне опитування та здійснено аналіз основних факторів, що впливають на купівлю цього виду продукції. З’ясовано, що при виборі торговельної точки великий вплив на споживчу поведінку мають такі фактори, як місце розташування, сервіс, якість обслуговування в місцях купівлі зеленної продукції, асортимент, кваліфікація персоналу та ін. Проаналізовано переваги і недоліки окремих каналів збуту зелені. До переваг слід віднести: зручність, територіальну близькість, широкий асортимент, гнучкість цін, якість продукції, її свіжість та ін. До недоліків відносять: відсутність сертифікатів на продук цію, звужений асортимент та незадовільні санітарні умови торгових місць. У статті встановлено основні проблеми та визначено пріоритетні напрями розвитку ринку зеленних культур на перспективу. Висновки. Маркетинговий огляд ринку зеленних культур показав, що даний сегмент овочевого ринку поки що знаходиться в зародковому стані. Вивчення споживацьких уподобань зеленної овочевої продукції дозволило встановити, що до найбільш важливих факторів впливу на купівлю зелені слід віднести наступні: якість, ціна, виробники, упаковка та ін. Повноцінне формування та функціонування зеленного овочевого ринку гальмується відсутністю маркетингової складової в системі обміну та потребує кардинальних перетворень. Крім того, необхідно змінювати підходи у свідомості громадян щодо стилю харчування шляхом проведення інформаційно-освітньої роботи та орієнтації українців на споживання зеленних овочевих культур та мікрогріну як невичерпного джерела фітонутрієнтів та антиоксидантів, особливо в умовах пандемічних загроз. Крім того, подальший розвиток ринку зелені в Україні необхідно направити по шляху організації високоінтенсивного виробництва на основі впровадження сучасних технологій, нових високопродуктивних сортів і гібридів. При цьому в перспективі необхідним є технічне переоснащення галузі овочівництва, розвиток систем інформаційного забезпечення, створення служб маркетингу й подальший розвиток інфраструктури ринку.
Актуальність. Питання інституційного вдосконалення регулювання овочевого ринку, в сучасних умовах є достатньо актуальними в сучасних умовах функціонування аграрної сфери. Результати дослідження. У статті здійснено аналіз вітчизняного інституційно-правового середовища вироблення та впровадження державної політики у сфері соціального розвитку регіонів, наведено аналітику сучасного стану виробництва овочів в Україні, встановлено основні проблеми його розвитку в сучасних умовах. На підставі досліджень проаналізовано стан галузі, здійснено прогноз розвитку овочівництва України. Встановлено доцільність використання запропонованих інновацій, визначено їх привабливість та ефективність для конкретних умов виробництва з метою підвищення науково-технічного прогресу в АПК. Встановлено, що інституційного удосконалення механізмів регулювання овочевого ринку, впровадження інноваційних рішень в овочівництві дозволить вирішити питання економічної самостійності окремих регіонів, продовольчої безпеки громад, підвищити рівень координації системи дій органів управління, суб’єктів господарювання, науковців та інвесторів на засадах сталого розвитку в умовах військової агресії, або післявоєнного відновлення країни. Мета – проаналізувати стан галузі, здійснити прогноз розвитку овочівництва України та розкрити теоретико-методологічні снови визначення сутності, ролі і місця категорії «інституційного забезпечення» у системі функціонування ринкового механізму, а також визначення засад формування інституційної безпеки. Методи. Методологічною базою дослідження стали наукові праці із проблем формування та функціонування овочевого ринку. Використовувалися методи: групування, монографічний, систематизування. Висновки. Подальший розвиток овочівництва необхідно спрямовувати на впровадженні у виробництво науково-обгрунтованих зональних ресурсозберігаючих технологій вирощування овочевих культур, що сприятиме ефективному формуванню та функціонуванню галузі овочівництва, сталому його розвитку, удосконаленню та укріпленню самозабезпечення регіональних овочевих ринків, дозволить вирішити питання економічної самостійності окремих регіонів, підвищити рівень координації системи дій органів управління, суб’єктів господарювання, науковців та інвесторів на засадах кооперації та сталого розвитку в умовах післявоєнного відновлення країни.
Elements of energy-saving technology of table beet seed production (variety type of Bordeau) in the Eastern Forest-Steppe of Ukraine were improved, they include method of irrigation (drip irrigation, HB 70–65%), fertilizing (locally N 15 P 30 K 60 + N 15 ), fertigation (stage of 3–4 true leaves, bundle ripeness, the beginning of stooling and flowering), the use of standard mother roots 61–100 mm in diameter along with mother rootsstecklings 41–60 mm in diameter that increase average yields according to the size up to 1,89 t/ha. It is found that the application of micronutrient mixture of Zn + B + Mo in one term and mixture of Zn + B in two terms was the most effective.
Розглянуто основні форми та методи комерціалізації наукових розробок в агропромисловому виробництві.Спираючись на них можливо посилити ефективність поширення, освоєння і впровадження інноваційних розробок серед кінцевих споживачів, що зумовить підвищення конкурентоспроможності національного аграрного виробництва на внутрішньому і світовому ринках, прискорення розвитку трансферної інфраструктури аграрної науки, належне її функціонування та налагодження тісних зв'язків з агровиробниками.Визначені основні умови, що сприяють інноваційному процесу
The purpose of the article is to analyze the state of the industry, establish the main problems of its development, make a forecast of its development in the future and show the effectiveness of the results of the implementation of innovative solutions in enterprises. Scientific works on the formation and functioning of the vegetable market became the methodological basis of the research. Methods were used: grouping, monographic, systematization. The results. An analysis of the current state of vegetable production in Ukraine has been carried out, the main problems of its development in modern conditions have been identified, and the results of research on the development and improvement of zonally adapted technologies for growing vegetable and fruit products have been presented. An analysis of possible problems and prospects for the adaptation of the latest zonal technical and technological solutions for the production of vegetable products in modern conditions. The expediency of using the proposed innovations was established, their attractiveness and effectiveness for specific production conditions were determined in order to increase scientific and technical progress in the agricultural sector. The necessity of finding basic farms in different soil and climatic zones of Ukraine for the implementation of app-robation, production inspection and transfer of innovative developments, with comprehensive scientific support, has been proven. Conclusions. The effective development of the vegetable growing industry must be directed along the following path: the introduction of intensive, resource-saving technologies for the production of vegetable products; optimization of the structure of sown areas of the main agricultural crops. Scientific novelty consists in the justification of scientific recommendations taking into account natural and economic zones; rational use of irrigated land; introduction of modern varieties, hybrids of vegetable crops; scientific and methodological support of agricultural production. The practical significance of the publication lies in the definition of the main problems of the development of the vegetable industry in the food market and the determination of ways to solve the problems in the future.
Метою статті є аналіз сучасного стану виробництва томата в Україні та його наукового забезпечення, розв’язання проблем та шляхів ефективного розвитку цього сегменту ринку овочів на перспективу в умовах інтеграційних процесів. Результати. Розглянуто сучасний стан виробництва томатів вУкраїні. Установлено частку цієї культури у загальних посівних площах і валовому виробництві овочів, наведено дані щодо розміщення виробництва томатів за природно-кліматичними зонами України та окремими категоріями господарств. Викладено загальну стратегію і пріоритетні напрямки наукового забезпечення виробництва томатів на перспективу в умовах інтеграційних процесів. Визначено причини, що стримують ефективний розвиток цього сегменту овочевого ринку, до яких належать: застосування застарілих технологій та практична відсутність інновацій; недостатня кількість необхідних потужностей для доробки, фасування, заморозки, зберігання; перероблювання, відсутність професійного брендингу та ефективної інфраструктури, низький розвиток агрологістики, невідповідність вітчизняної овочевої продукції європейським стандартам. Акцентовано увагу на необхідність впровадження нових сортів і гібридів, енергоощадних технологій. Висновки. З підвищенням матеріального добробуту населення змінюється структура продовольчого кошика на користь збільшення овочевої групи, у т. ч. томата. Цим орієнтиром, поряд з доцільністю максимального використання наявного природно-економічного потенціалу для виробництва томатів й потрібно керуватися, обґрунтовуючи розвиток галузі овочівництва в Україні на перспективу. Пріоритетним має бути створення і розвиток сучасного овочівництва. Для цього необхідний механізм відповідного державного та суспільного регулювання аграрного виробництва, яка спрямована на зміцнення матеріально-технічної бази овочівницьких господарств, впровадження індустріальних технологій вирощування, підвищення сортових характеристик насіннєвого матеріалу і захист авторських прав на вітчизняні сорти й гібриди.
Мета статті полягає у вивченні стану виробництва моркви в Україні та його наукове забезпечення, обґрунтуванні сучасних проблем та шляхів ефективного розвитку цього сегменту ринку овочів на перспективу. Результати. Розглянуто сучасний стан виробництва м’ясистої в України. Встановлено частку цієї культури у загальних посівних площах і валовому виробництві овочів, наведено дані щодо розміщення виробництва моркви м’ясистої за природно-кліматичними зонами України та окремими категоріями господарств. Викладено загальну стратегію і пріоритетні напрямки наукового забезпечення виробництва моркви м’ясистої на перспективу. Визначено причини, що стримують ефективний розвиток цього сегменту овочевого ринку, до яких належать: застосування застарілих технологій та практична відсутність інновацій; недостатня кількість необхідних потужностей для доробки, фасування, заморозки, зберігання; відсутність професійного брендингу та ефективної інфраструктури, низький розвиток агрологістики, невідповідність вітчизняної овочевої продукції європейським стандартам. Висновки. Подальший розвиток виробництва моркви м’ясистої в Україні необхідно направити по шляху організації високо інтенсивного їх виробництва на основі впровадження сучасних технологій виробництва та нових високопродуктивних, технологічних сортів і гібридів, що володіють високими харчовими показниками, що відповідають вимогам переробки. Підвищення ефективності виробництва моркви м’ясистої дасть можливість отримати овочеву продукцію в кількості і асортименті, визначених науково-обґрунтованими нормами споживання на базі соціально-економічного та інноваційно-інвестиційного розвитку з урахуванням передових досягнень науки і техніки та передових досягнень науки і техніки, нарощування великотоварного виробництва якісної овочевої продукції, її переробки, зберігання та реалізації. При цьому в перспективі необхідно технічне переоснащення галузі овочівництва, розвиток систем інформаційного забезпечення, створення служб маркетингу і подальший розвиток інфраструктури ринку.