26 квітня 1986 р. на четвертому реакторі Чорнобильської атомної електростанції (ЧАЕС) сталася найбільш масштабна техногенна аварія в історії людства. Мета — представити інформацію про клінічні дослідження медичних наслідків аварії на ЧАЕС. Результати. Станом на 31 березня 2020 р. на сайті ClinicalTrials.gov була розміщена інформація про 6 клінічних досліджень із медичних наслідків аварії на ЧАЕС. Середня тривалість досліджень становить 15 років і 9 місяців, а 2/3 із них виконуються понад 20 років. Поточний статус досліджень: «завершено» — 3 дослідження, «набір», «активний, без набору» і «призупинено» — по 1 дослідженню. 4 клінічних дослідження проводяться в Україні: 3 — на базі ДУ «Національний науковий центр радіаційної медицини НАМН України» і 1 — на базі ДУ «Інститут ендокринології та обміну речовин ім. В.П. Комісаренка НАМН України»; 1 дослідження проводиться в Республіці Білорусь на базі Республіканського науково-практичного центру радіаційної медицини та екології людини (м. Гомель), а 1 завершене дослідження проводилося в Спо- лучених Штатах Америки на базі Національного інституту раку (National Cancer Institute). У всіх дослідженнях головний дослідник є співробітником National Cancer Institute (США). Спонсором усіх досліджень є National Cancer Institute (США). Загальна кількість учасників клінічних досліджень становила 51 051 особу (мінімальна — 673, максимальна — 23 143, середня — 8 508). Тип дослідження у всіх випадках був обсерваційний. За моделлю дослідження розподіл наступний: когортне дослідження — 2 дослідження, дослідження «випадок-контроль» — 2 дослідження, дослідження сімей — 1 дослідження (для одного дослідження інформація відсутня). За часовою перспективою дослідження були ретроспективними — 3 дослідження, проспективними і поперечними — по 1 дослідженню (для одного дослідження інформація відсутня). За методом вибірки клінічні дослідження були випадковими (2 дослідження) і невипадковими (3 дослідження); для одного дослідженняінформація відсутня. Представлено огляд 20 публікацій за результатами 5 клінічних досліджень. Висновок. На сайті ClinicalTrials.gov зареєстрована вкрай мала кількість клінічних досліджень медичних наслідків аварії на ЧАЕС.
The aim is to conduct a bibliometric analysis of scientific publications in the journal ≪Endocrinology≫ for the period 1996-2017. Material and methods. The object of the study was all the issues of the journal for 1996-2017, and the subject of the research were headings of headings and scientific publications, as well as (selectively) scientific publications or abstracts to them. Methods of research — selection, bibliographic description, grouping and system content analysis of scientific publications in the journal. Content analysis, or a quantitative analysis of documents, consists in translating mass textual information into quantitative indicators. Results. The journal published 807 scientific works during 1996-2017. The largest number of publications falls on 2012 (54 entries) and 2013 (50 entries) years. Most of the publications are original studies (66.5% of the total). The ratio between publications of original experimental and clinical studies is 1:3. The largest number of publications on clinical topics is devoted to diabetes mellitus (49.5% of the total) and thyroid pathology (24.4%). The ratio between publications on diagnosis and treatment is 1:3. The greatest number of publications on experimental topics is devoted to the thyroid (22.8% of the total), pancreas (22.8%) and adrenal (25.4%) glands. Conclusions. In the past few years, the level of publications remains stable. It is necessary to develop a comprehensive program to increase the citation of publications and obtain the impact-factor.
Інститут ендокринології та обміну речовин ім. В.П. Комісаренка створено згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 19.12.64 р. № 1244 (Наказ МОЗ України від 18.01.65 р. № 40). Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 22.03.93 р. № 211 Інститут передано в підпорядкування Академії медичних наук України. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 13.07.2011 р. № 732 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 18 жовтня 1999 року № 1913 «Про затвердження Статуту Академії медичних наук України» внесено такі зміни до найменування установи: Державна установа «Інститут ендокринології та обміну речовин ім. В.П. Комісаренка Національної академії медичних наук України» (постанова Президії Національної академії медичних наук України від 06.10.2011 р. № 19/8). Наразі Державна установа «Інститут ендокринологiї та обміну речовин ім. В.П. Комісаренка НАМН України» (далі — Інститут) є науковим, консультативним і лікувальним закладом, що надає допомогу дорослим і дітям із захворюваннями щитоподібної залози, цукровим діабетом та іншою ендокринною патологією.
Мета дослідження — наукометричний аналіз публікаційної активності науковців ДУ ≪Інститут ендокринології та обміну речовин ім. В.П. Комісаренка НАМН України≫ (далі — Інститут) за даними наукометричної бази даних Google Scholar. Матеріали та методи. Метод дослідження — наукометричний аналіз наукових публікацій за даними наукометричної бази даних Google Scholar. Об’єктом дослідження стали всі бібліометричні профілі науковців Інституту на платформі Google Scholar, а предметом дослідження — кількість бібліографічних посилань на всі публікації, h-індекс та i10-індекс за весь період і з 2013 року. Результати. Особисті бібліометричні профілі створили 27 науковців. Кількість бібліографічних посилань у 3 науковців становить 6484, 4234 і 1304 одиниці, у 4 — від 501 до 1000, у 7 — від 101 до 500 і в 13 науковців — до 100. Один науковець має індекс Гірша 43, 1 — 34, 3 — від 11 до 20, 5 — від 6 до 10 і 17 — від 1 до 5. У 19 науковців є публікації, які мають принаймні 10 бібліографічних посилань. Висновок. Останніми декількома роками рівень цитування публікацій науковців залишається стабільним.
Мета — наукометричний аналіз публікаційної активності науковців ДУ «Інститут ендокринології та обміну речовин ім. В.П. Комісаренка НАМН України» (далі — Інститут) за даними наукометричної бази даних Web of Science. Матеріал і методи. Метод дослідження — наукометричний аналіз наукових публікацій за даними наукометричної бази даних Web of Science. Об’єктом дослідження були всі публікації науковців Інституту за даними Web of Science Core Collection, а предметом дослідження — кількість публікацій, індекс Хірша (h-index), кількість бібліографічних посилань на публікації та кількість статей із бібліографічними посиланнями на публікації (загальна кількість і кількість без самоцитування). Результати. Станом на 01.11.2019 року в штаті Інституту налічувалося 79 науковців, із них 18 із науковим ступенем доктора наук, 41 — кандидата наук і 20 без наукового ступеня. Усі доктори наук були в базі даних Web of Science Core Collection, і середнє значення індексу Хірша для їх групи становило приблизно 6,2 пункту. Серед кандидатів наук у базі даних був 31 науковець (75,6% від загальної кількості із цим ступенем), а середнє значення індексу Хірша для їх групи становило майже 1,4 пункту (у 16 кандидатів наук цей індекс становив 0). У базі даних були також 8 науковців без наукового ступеня (40,0% від загальної кількості без ступеня), проте середнє значення індексу Хірша для їх групи перевищувало 2,2 пункту (у 4 науковців цей індекс становив 0). У цілому по Інституту 57 науковців (72,2% від загальної кількості) були в базі даних Web of Science Core Collection і мали індекс Хірша, середнє значення якого дещо перевищувало 3,0 пункти. За всіма показниками беззаперечними лідерами є науковці М.Д. Тронько та Т.І. Богданова, індекс Хірша яких становить відповідно 32 і 31 пункти. Висновок. У науковців Інституту є достатній потенціал для суттєвого поліпшення власних наукометричних показників за даними наукометричної бази Web of Science Core Collection.
Microencapsulated human parathyroid tissue preserves the viability and high ability to secrete parathormone in the remote terms after transplantation to rats with experimental hypoparathyroidism, which suggests good prospects for using this tissue in the presence of compensated hypofunctional state of parathyroid system in clinical practice.
'/%3e%3cuse xlink:href='%23a' transform='translate(0 -400)'/%3e%3cuse xlink:href='%23a' transform='translate(0 -600)'/%3e%3cuse xlink:href='%23a' transform='translate(0 -800)'/%3e%3cuse xlink:href='%23a' transform='translate(0 -1000)'/%3e%3cuse xlink:href='%23a' transform='translate(0 -1200)'/%3e%3cpath d='M0 0h1400v800H0z' style='fill:%23010066'/%3e%3cpath d='M576 100c-166.146 0-301 134.406-301 300s134.854 300 301 300c60.027 0 115.955-17.564 162.927-47.783-27.353 9.44-56.71 14.602-87.271 14.602-147.327 0-266.897-119.172-266.897-266.01 0-146.837 119.57-266.01 266.897-266.01 32.558 0 63.746 5.815 92.602 16.468C696.217 118.91 638.305 100 576 100z' style='fill:%23fc0'/%3e%3cpath d='m914.286 471.429-99.538-53.25 29.43 108.982-66.575-91.165-20.77 110.96-20.428-111.024-66.857 90.96L699.314 418l-99.701 52.943 74.065-85.192-112.8 4.441 103.694-44.62-103.555-44.94L673.8 305.42 600 220l99.538 53.25-29.43-108.982 66.575 91.165 20.77-110.96 20.428 111.023 66.857-90.959L814.97 273.43l99.702-52.944-74.065 85.193 112.8-4.441-103.694 44.62 103.555 44.94-112.785-4.79z' style='fill:%23fc0' transform='matrix(1.2738 0 0 1.2423 -89.443 -29.478)'/%3e%3c/svg%3e)
'%3e%3cpath fill='%23012169' d='M0 0v30h60V0z'/%3e%3cpath stroke='%23fff' stroke-width='6' d='m0 0 60 30m0-30L0 30'/%3e%3cpath stroke='%23C8102E' stroke-width='4' d='m0 0 60 30m0-30L0 30' clip-path='url(%23b)'/%3e%3cpath stroke='%23fff' stroke-width='10' d='M30 0v30M0 15h60'/%3e%3cpath stroke='%23C8102E' stroke-width='6' d='M30 0v30M0 15h60'/%3e%3c/g%3e%3c/svg%3e)